ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З СИНДРОМОМ ДАУНА
21 бер. 2022
У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна та запропонувала належним чином відзначати його, з тим щоб підвищувати рівень поінформованості громадськості про синдром Дауна. Синдром Дауна є однією з форм уродженої геномної патології, поширеної у всіх регіонах світу, яка часто веде до змін моторики, фізичних характеристик та здоров'я.
- Життєво важливе значення для зростання та розвитку людей із синдромом Дауна має адекватний доступ до медичного обслуговування, програм раннього втручання та інклюзивної освіти, а також проведення відповідних досліджень.
- Якість життя людей із синдромом Дауна може бути покращена шляхом задоволення їх медичних потреб, які включають регулярне обстеження за участю медпрацівників для контролю психофізичного розвитку та забезпечення своєчасного втручання. Також важлива батьківська турбота та підтримка, організація необхідної підтримки в освіті. Це полегшує участь людей з синдромом Дауна у суспільному житті та розвиток їх особистісного потенціалу.
- Як правило, діти з синдромом Дауна допитливі, відкриті, дуже товариські. Так, синдром можуть супроводжувати інтелектуальні труднощі. Але люди, у яких 47 хромосом замість 46, непогано навчаються та освоюють різні професії.
- Батькам дуже важливо самим щодня займатися з дитиною. Плюс не нехтувати допомогою фахівців – психолога, дефектолога, логопеда. Важливо навчити дітей жити у суспільстві, а не ховатися вдома. Потрібно показувати їм, як доглядати себе, як спілкуватися з іншими людьми і навіть дружити!
- Фізичні вправи або гімнастика для м'язового тонусу мають стати звичкою для малюка, а згодом і дорослої людини. Не слід забувати і про дрібну моторику.
- Загалом дітям із синдромом Дауна властива емоційність. Приховувати емоції у них не виходить – вони часто сміються, посміхаються, рідко бувають сумними.
- Дуже важливо «дітям сонця» перебувати у суспільстві однолітків. Так у дитини з'являються приклади для наслідування. Він копіює поведінку інших під час ігор, починає швидше та краще розмовляти.
- Так, бути батьком або наставником особливої дитини набагато складніше. Потрібно більше уваги, турботи, старанності, необхідно створити особливі умови для життя. Але тим цінніші спільні успіхи і навіть мізерні перемоги!