КЗО "ДОМРЦ" ДОР

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум

Інформація для батьків дітей з порушеннями слуху

На базі ДОМРЦ є можливість діагностувати стан слухової функції Вашої дитини за допомогою отоакустичної емісії (від народження) та аудіометрії (від 5 років).    Діагностування відбувається за попереднім записом по телефонам 066-316-36-92;          068-341-64-20

 

 

Методи дослідження слуху у дітей раннього віку поділяються на 2 групи:

 

  • Поведінкова аудіометрія – спостереження за реакціями, зміною поведінки дитини при пред’явленні звуку. У поведінковій аудіометріі виділяють:
    • Безумовно-рефлекторний метод – заснований на спостереженні за безумовними реакціями дитини на звук.
    • Умовно-рефлекторні методи – засновані на виробленні умовних рефлексів на звукову стимуляцію (виробленні рухової, поведінковій або словесної реакції на звук).
  • Об’єктивні (фізіологічні) методи дослідження – вимір фізичних параметрів або реєстрація фізіологічних реакцій слухового аналізатора на звукове подразнення. Об’єктивні методи дослідження не вимагають активної участі у процесі обстеження самого пацієнта, можуть бути проведені в стані сну або під наркозом.
  •  
Поведінкова аудіометрія
Безумовно-рефлекторний метод
У дітей віком до 7 місяців стан слуху перевіряють за допомогою оцінки безумовних рефлексів на звук. У деяких випадках безумовно-рефлекторну аудіометрію проводять більш старшим дітям, якщо інші поведінкові методи дослідження слуху (умовно-рефлекторну або ігрову аудіометрію) провести не вдається. Безумовно-рефлекторну аудіометрію проводять, використовуючи генератори звуку, педіатричні ручні аудіометри, побутові предмети, що звучать, «гучні» іграшки (брязкальця, барабани, пищалки).
У відповідь на звукову стимуляцію лікар відзначає наявність або відсутність безумовних рефлексів дитини на звук, серед них, основні:
  • рефлекс Моро – рух тремтіння руками і ногами, дитина витягає руки і ноги, а потім знову підтягує їх до тіла;
  • кохлеопальпебральний рефлекс – стискання повік із закрититими очима або швидке закривання  вік з  відкритими очима;
  • дихальний рефлекс – за глибоким вдихом випливає 5-10-секундна затримка дихання, після якої дихання знову нормалізується;
  • Ауропальпебральний рефлекс Бехтерева – миготіння і активність повік;
  • ауропупілярний рефлекс Шуригіна – розширення зіниці.
Безумовні рефлекси новонароджених згасають віком приблизно 3-5 місяців і починають розвиватися перші орієнтовні реакції. При проведенні безумовно-рефлекторної аудіометріі дітям старше 6-7 місяців звертають увагу на зміну поведінки у відповідь на акустичні сигнали, такі як:
  • зміни міміки;
  • поворот чи рух голови;
  • рух очима і бровами;
  • смоктальна активність – завмирання або сильне смоктання;
  • зміна дихання, рух руками і / або ногами.
Безумовно-рефлекторна аудіометрія має істотні недоліки. Реакція дитини на звук залежить від стану дитини: може бути різна, якщо дитина голодна, примхлива, сонна або навпаки – хоче спати. Багато дітей (у тому числі і нормально чуючі) реагують на гучний звук, що не дозволяє точно визначити пороги чутності.
Результати безумовно-рефлекторної аудіометрії носять орієнтовний характер.

 

Умовно-рефлекторний метод

Умовно-рефлекторна аудіометрія полягає в одночасному пред’явленні звуку і світла і, таким чином, виробленню умовного рефлексу. Після цього реєструється реакція на звук без пред’явлення світлового сигналу. Застосовується для дослідження слуху у дітей старше 1 року.

 

Умовно-рефлекторну аудіометрію виконують дітям у віці від 7-8 місяців до 3 років.

 

Результати умовно-рефлекторної аудіометрії в меншому ступені залежать від стану дитини, порівняно з результатами безумовно-рефлекторної аудіометрії.

 

 

 

Об’єктивні методи обстеження слуху, їх фізіологічний сенс і діагностична цінність

До об’єктивних методів дослідження слуху, застосовуваних педіатричною аудіологією відносяться наступні.

Імпедансна аудіометрія - вимір акустичної провідності середнього і внутрішнього вуха у відповідь на звук.

Імпедансометрія ґрунтується на реєстрації звукових подразнень (стимулів) посланих до барабанної перетинки і відбитих від неї. Виявляється, що властивість барабанної перетинки поглинати чи відбивати звукову енергію залежить від імпедансу (опору) барабанної перетинки, який в свою чергу пов’язаний з багатьма факторами (різниця тиску повітря в зовнішньому слуховому проході і в барабанній порожнині, зміни барабанної перетинки і в барабанній порожнині тощо).

Дозволяє також визначити рефлекторне скорочення внутрішньовушних м’язів (акустичний рефлекс), оскільки при інтенсивних звуках (більше 80 дБ) ці м’язи скорочуються, щоб запобігти ушкодженню внутрішнього вуха надмірними звуковими подразненнями. Такі скорочення м’язів можна зареєструвати під час дослідження і, в певних межах, визначити стан слуху обстежуваного. Отже, імпедансометрія дає змогу отримати об’єктивну інформацію про функціональний стан різних ланок звукового аналізатора.

 

Тімпанометрія – вимір значень акустичної провідності при вимірюванні тиску повітря у зовнішньому слуховому проході. Для проведення тесту акустичний зонд за допомогою вушного вкладиша поміщають у зовнішній слуховий прохід. При цьому тиск у зовнішньому слуховому проході змінюється від + 200 мм до – 400 мм водяного стовпа. Прилад реєструє зміну параметрів відбитого від барабанної перетинки звуку. При спокійній поведінці дитини дослідження займає менше хвилини.

Результати тімпанометрії застосовуються для оцінки стану рухливості барабанної перетинки, середнього вуха, ланцюга слухових кісточок.

Акустична рефлексометрія – вимір значень акустичної провідності структур зовнішнього і середнього вуха при скороченні стременного м’яза середнього вуха, викликане гучними звуками.

Результати акустичної рефлексометрії застосовуються для діагностики кондуктивної і сенсоневральної приглухуватості, ураження слухового нерва, стовбура головного мозку, лицьового нерва.