ДОМРЦ

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія

Інформація для батьків дітей з порушеннями зору

    Найважливіше у вихованні дітей з порушеннями зору є те, що вже з раннього дитинства вони повинні рости і навчатися так само, як і всі інші діти.

  У порівнянні з іншими дітьми, незрячі діти мають більше подібного, ніж відмінного. Але відмінностей все ж багато.

   П’ять відчуттів: дотик, нюх, смак, слух і, можливо, залишковий зір - це єдина можливість вашої дитини навчитися сприймати світ.

   Все, що дитина пізнає і чого навчається через ці відчуття, потрапляє в її мозок. Якщо одне з цих відчуттів є частково ушкодженим або відсутнє, інші не почнуть працювати краще, беручи на себе його функцію. Їх необхідно цілеспрямовано розвивати.

  Є єдине правило при вихованні незрячих дітей - з ними треба багато розмовляти. Через слово вони пізнають світ і зможуть до нього пристосуватися. Ваші слова, все те, що ви розповідаєте, мусять замінити зір дитині.

   Розмовляйте з дитиною, коли їдете у транспорті, не забувайте говорити, в який бік ви їдете, - вправо, чи вліво. Говоріть, коли проїжджаєте під мостом, чи в’їхали в тунель, пояснюйте різні звуки, шуми за вікном.

    Упродовж дня ви маєте багато різної роботи. Але навіть тоді, коли ви зайняті господарством, ваша дитина повинна бути поруч з вами.

   Дозволяйте дитині залишатися в кімнаті, коли ви прибираєте, говоріть і показуйте те, що ви робите - коли складаєте одяг, чистите підлогу, витираєте порох з меблів, миєте вікна.

   Скажіть дитині, що ви сьогодні готуєте на обід і чим зможе вона вам допомогти, можливо полущити квасолю, повідривати хвостики полуниць, розкласти полуниці в мисочки і посипати цукром, додати до миски всі приправи до салату.

    Дозволяйте дитині взяти тісто в руки, коли печете пиріжки. Покажіть і інше тісто, розкажіть, що воно буває пісочне і дріжджове. Дозвольте наповнювати пиріжки фаршем, робити паштет.

   Заохочуйте дитину брати в руки все те, що до чого ви самі торкаєтесь, бо вона повинна знати, що відбувається довкола неї, тоді вона почуватиметься щасливою і потрібною. А саме головне: не бійтеся безладу, який дитина створить на кухні, вона ж вчиться.

    Беріть дитину з собою в магазин. Дитина повинна знати, які є магазини, який товар в кожному з них продається, впізнавати за запахом деякі відділи в магазині.

 

НЕ ВИРОЩУЙТЕ ДИТИНУ, ЯК КВІТКУ В ТЕПЛИЦІ!

 

   Дозволяйте їй почалапати по калюжах, босоніж побігати по траві, полазити по драбині на дитячому майданчику, повисіти на перекладині, повиснути на гілці дерев тощо.

     Не забувайте, що вада зору вашої дитини - це її звичайний стан, і якщо ви допоможете їй, вона зможе рухатись і поводитись так, як усі діти, використовуючи інші відчуття.

   А для цього ви повинні бути терплячими, навчитися чекати, навчитися радіти кожній, навіть найменшій, перемозі своєї дитини.

  Допоможіть їй стати самостійною людиною! Бо рано чи пізно вашій дитині багато чого доведеться робити самостійно.

   Дитину не треба жаліти, її треба любити! Навчайте дитину не боятися того, що згодом їй необхідна буде допомога й від інших людей і це буде для неї великим дарунком на все життя.           Але там, де дитина може дати собі раду сама, дозвольте їй бути самостійною.

 

     І найголовніше. Дитина повинна бути повноправним членом вашої родини.

   Бути незрячим - це не соромно, це не ганьба, це лише певне обмеження, з яким треба навчитися жити.

     Можливо ще багато речей, ви не зуміли зробити для своєї дитини. Але існує у цьому світі одна річ, яка є найголовнішою:

ЛЮБІТЬ СВОЮ ДИТИНУ, ДУМАЙТЕ ПРО НЕЇ, ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО НЕЇ, АЛЕ НЕ РОЗЧАВІТЬ ЇЇ У СВОЇХ ОБІЙМАХ!